Captain Rob
Діалоги
Гей, незнайомцю! Збираєшся вирушити в плавання чи просто шукаєш неприємностей?
Ти заблукав, чи просто шукаєш легший вихід?
Потрібна допомога, щоб вибратися з цієї богом забутої землі? У моїх вітрилах вітер, хлопче.
Арр, чи бачив ти русалок, коли прибув?
Якщо ти прийшов сюди, щоб вибратися з цієї скелі, сподіваюся, ти приніс щось блискуче.
Авжеж, мої морські ноги й без того ниють. Подивимось, чи ти роботящий.
Звісно, чіпляй свою дерев’яну ступню й хапай капелюха. У нас намічаються неприємності.
Не збираюся благати, але якщо в тебе зайва відвага, допомога б не завадила.
Клянуся хвостом Маріель, мені наразі нічого не потрібно. Маю пляшку рому, якій треба приділити увагу.
Не хочу здатися грубим, але ти не виглядаєш відповідним для цього, хлопче.
Якщо колись захочеш відпливти з цієї проклятої діри, я тобі в поміч.
Просто замріявся про ту русалку, яку колись мав задоволення зустріти. Ніколи не забуду ту, що втекла. Меріал... Мерайя... Ні. Маріель?
Острів В’язниці... ідеальне місце для покидьків та мерзотників. Може, саме тому я досі не забрався звідси.
Маю відчуття, що моя вдача от-от зміниться. Сподіваюся, цього разу в кращий бік.
Десь між Квалатом і якимось неймовірним Пеклом.
Місце, де блукають мерці, виють перевертні, а я мрію про щось ліпше.
Я досі дихаю, досі щось задумую. Чого ще може бажати чоловік?
Я? О, просто ще один прекрасний день у раю... якби рай мав аромат морської води та невдалих рішень.
Могло бути й гірше: міг би бути мертвим. Але мертві не укладають угод.
Чув колись про «Чорну чайку»? Ні? Бо вона вже зникла. Але я все ще тут і просуваю справи.
Хвіст русалки майорить на вітрі? Та облиш.
Знаєш, мене тут не мало б бути. Одне дрібне непорозуміння — і ось я вже постійний мешканець. Та нічого, якось даю раду.
Хто я? Просто скромний агент із подорожей. Який не ставить зайвих запитань.
Капітан Роб. Контрабандист, виживальник, підприємець неофіційного штибу. Треба щось перевезти, сховати чи… приховати? Звертайся до мене.