Відчайдушні глибини

"Відмова приходить зі своїм набором небезпек, знаєте."

"Тим часом я розгляну вашу проблему з артефактом. Погоджуєтесь?"

"Як хочете. Це не лише ваша совість буде вас переслідувати."

"Бачите, я боюся, що Рої Гостролистів тут могли з'їсти мою дорогу дружину, коли вона відійшла від шахти."

"Мені потрібно, щоб ви пішли і вбили кількох з них, щоб я міг вирвати їхні шлунки. Мені потрібно обшукати їх на... докази."

"Можливо, ми ідеальні люди, щоб вирішити проблеми один одного. Ви — пухлий дурень. Я — геніальний мисливець за скарбами."

"Але ж тепер, коли ви довели мою невинуватість, можливо, ви можете допомогти мені ще з однією справою..."

"Я так зайнятий скорботою, що навіть не міг знайти ваш артефакт."

"Принаймні ми — тобто, ви — вбили решту свідків — тобто, злочинців!"

"Думайте уважно, бо деякі рішення незворотні."

"Ви були зайняті. Я вже оглянув Рої Гостролистів, яких ви вбили."

"Виявляється, її кільце було в шлунку одного з них! Ми обидва бачили, як воно випало — я точно не просто поклав його туди."

"Ох, я так боюся найгіршого. Зовсім ясно, що ці створіння вбили мою бідну, бідну дружину."

"Ах, мудрий вибір, мій наївний друже. Нехай ваш клинок буде таким же гострим, як мій розум."