Gareth Rucker

О, просто ще одне обличчя серед Світлоносців.

Називай мене Гарет Ракер... поки що.

Твої риси доволі зачаровують, знаєш.

Я завжди мав око на... унікальність.

Іноді я дивуюся, скільки облич може носити людина... ой, знову думаю вголос.

О, я цілком добре, дякую.

Тутешнє свіже повітря творить дива для шкіри, чи не так?

Тренування допомагають мені триматися у формі, а товариство тут... приємно спостерігати.

Серед новобранців така різноманітність рис обличчя – це вражає, справді.

Іноді я настільки заглиблююся у думки, розмірковуючи про побачені обличчя.

Одне з них могло б так просто... зникнути.

Саме тут вітер шепоче і обличчя здаються яснішими.

Тихе святилище, далеко від надокучливих поглядів.

Тут ми старанно тренуємося, не зважаючи на метушливий світ.

Самотність дозволяє по-справжньому цінувати... риси.

А, ні, але твоя турбота... зворушлива.

Я вдячний за пропозицію, але я цілком справляюся сам... які ж у тебе виразні очі.

Ніякої допомоги не потрібно, хоча мушу сказати, твоє обличчя... запам'ятовується.

У мене все є, дякую. Я згадував, які в тебе виразні риси?

Зараз ні, але я матиму на увазі твою пропозицію та твоє обличчя.

Ні, але рідко зустрінеш когось настільки... спостережливого.

Я справляюся сам, хоча розмова з тобою була... пізнавальною.

Зараз непотрібно, але мені подобаються наші маленькі розмови... можливо, навіть надто.

Насправді, хтось із таким запам'ятовуваним обличчям, як у тебе, міг би бути досить... корисним.

Так, мені потрібна допомога від когось із твоїми... особливими рисами.

Можливо, ти міг би мені з чимось допомогти; так рідко зустрінеш настільки захопливе обличчя.

О так, мені не завадить твоя допомога — здається, твої очі цілком підходять для завдання, яке я маю на увазі.

Смішно, я щойно думав, яким неоціненним ти міг би бути... я сказав це вголос?